Позначка: дощик
-
Вірш про осінь для кмітливих малят
Поміркуйте, хто ж застудився? Хто застудився? Зажурилось небо синє, бо нездужає віднині: дуже зблідло, вицвітає, плаче, кашляє та чхає. — Що ж мені тепер робити? Може, чай з малини пити? Ясне сонце засмутилось: — Схоже, теж я застудилось… Мабуть, в озері купалось, та як слід не витиралось? Чи холодні в лузі роси намочили ніжки босі?…
-
Вірш про дружбу
Як добре мати справжніх друзів! Прочитай, як потоваришували усі довкола. Дружнє коло Дружить хмарка з дощиком: носить воду горщиком. Дощик — із травичкою, а трава — з копичкою, а копиця — з коником, що гасає з дзвоником. А іще — з телятком, баранцем, лошатком. Всі вони — з Даринкою, дівчинка — з хмаринкою, з тою,…
-
Вірш про літо та синьооку річку
А з такою закоханою синьоокою річкою ви знайомі? Якщо ні, то прошу познайомитися. А у річки очі сині А у річки очі сині. Бігла річка по долині, чепурилася, звивалась, та у дощик закохалась. Бо у нього очі сині. Дощ помчав по конюшині, наздогнати річку хоче, щоб заглянути у очі. Чи вони у неї сині у…
-
Веселий віршик про літо, веселку, дощик і сонечко
Коли зустрічаються дощик і сонечко, то завжди щось веселеньке придумають. Веселковий віночок Над ставочком сонечко засмагало, у віночок квіточки заплітало. А дрібненький дощик бродив в окрузі, оберемок квітів зібрав у лузі. Веселковий в парі сплели віночок, що заледве втиснувся у ставочок. © Леся Вознюк
Леся Вознюк. Авторський блог 