Сонечко і Хруня

Занадилося крадькома
в калюжу сонечко купатись,
і сподівалось надарма,
там непоміченим зостатись.

Підстрибуючи, з рушником
помитись бігла Хруня вранці,
але зустрілась з чужаком
в пригрітій змалку калабанці.

І звідтіля — веселий сміх
застав зненацька Хруню свинку:
— Тут місця вистачить для всіх,
а я тобі намилю спинку.

© Леся Вознюк