Зимова казка
Думав я, що уві сні
бачу квіти крижані,
білу ковдру на лужку
та ялицю в кожушку.
— Ущипніть, бо сон триває,
снігом землю замітає,
полонини та вершини
загорнулись у перини.
Морозець щипнув за носа:
— Не ходи, хлопчино, босий.
Це не сон, — зимова казка,
зустрічай її, будь ласка.
Принесла вона в торбинці
подаруночки-гостинці:
для усіх дрібних малят —
ланцюжок веселих свят.

© Леся Вознюк