Вірш для дорослих про дитячі спогади

Не все так просто
В дитинстві все так легко і так просто:
окраєць хліба з теплим молоком,
в штанятах і сорочці не за зростом
збивали ми коліна за селом.

Так весело, безпечно, безтурботно:
черешень жмені, груші у садках…
Так солодко і так безповоротно
розтанули із медом в стільниках.

В дитинстві все попереду, все буде —
кар’єра, статки, успіхи, сім’я,
надійні друзі, добрі, щирі люди…
Так мислив, сподівався, мріяв я.

А стало так нелегко і непросто, —
хоч впору стильний «з голочки» костюм,
наваляться турботи не за зростом
і в серці сколихнуть принишклий сум.

Про час, коли втішав нас голос мами:
— Не плачте, до весілля заживе.
У спогадах знайомими стежками
щось приспане з дитинства оживе.

І стане все так легко і так просто,
неначе віти соком налились.
І одяг, і проблеми — все за зростом,
і знову я такий, як був колись.

© Леся Вознюк

4 відповіді до “Вірш для дорослих про дитячі спогади”

  1. думаю, що цей вірш, не тільки у мене, викликав сльози———–дякую

    Подобається

    1. Варто іноді повертатися в дитинство, навіть для того, щоб це викликало сльози.

      Подобається

  2. ))))
    Усе правильно: Не плачем — до весілля заживе…
    Для дорослих за 50 дуже-дуже помічне гасло, дуже…
    )))

    Подобається

    1. Думаю, що згадуючи своє дитинство, ми чимало помічного і корисного для нас теперішніх там знайдемо. 🙂

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: