Вірш про осінь, лелек і барвисті листочки

Листочки просяться у вирій
Линуть, крутяться листочки,
піднімаються в блакить:
— На крило візьміть, лелеки,
хочем в вирій полетіть.
— Ми не можемо, листочки,
взяти вас на чужину.
Залишайтесь у гайочку
наближати нам весну.
Зігрівайте взимку землю
теплим килимом м’яким,
щоб весна барвиста рання
заквітчала отчий дім.
Нам пошлете добру звістку,
що уже додому час.
Ми прилинем і обнімем
рідну землю й, звісно, вас.

© Леся Вознюк

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: