Громи та килими
На галявині громи
вибивали килими.
Гучно гримали громи,
аж тріщали килими.
А сестриці-блискавиці
визирали зі світлиці:
— Ми охочі підсвітити,
килими завидна бити.
Каже дощик: «Годі вам!
Я упораюся сам!
Досить бити-вибивати,
килими вже час попрати».

© Леся Вознюк