Вірш про маму, її любов, ніжність і турботу

Коли дитя в руках тримає мати
До серця мати пригорта дитятко,
таке беззахисне маленьке пташенятко.
Своїм теплом ріднесеньке зігріла
та до колиски небо прихилила.
Щоб місяць срібний колихав дитинку
і натрусив їй зірочок торбинку,
додав до купелі це сяйво мерехтливе,
щоб доля усміхалася щаслива.
Її дитинка — крихітка, кровинка,
промінчик сонячний, це квітонька-билинка…

Коли дитя в руках тримає мати,
то ангел-охоронець може спати.

© Леся Вознюк

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: