Замріяні електрички
Дві вертляві електрички
зустрічались, як сестрички:
— Гомоніли у народі,
що бузковий колір в моді.
Я ж — до синього охоча,
під мої пасує очі.
Догори злетіли вії:
— Про бузковий здавна мрію.
Змалку бігала в долину
по квітучу конюшину.
Що ж, бувай! Привіт родині.
Ще зустрінемося нині.
І побігли електрички,
дві замріяні сестрички.

© Леся Вознюк