Не журись, козаче, нехай твій ворог плаче.

Нема в світі, як своя країна.

Перед відважним усі двері відчинені.

Рідна земля і в жмені мила.

Рідна сторона — мати, чужа — мачуха.

Розлука навчить рідний край любить.

Свій край — як рай, а чужа країна — як домовина.

Своя земля — мати, чужина — мачуха.

Слава не поляже, а про себе розкаже.

Сміливому належить увесь світ,
боягузу — запічок.

То не козак, що отаманом не думає бути.

У ріднім краю навіть дим солодкий.

Хто сміливий, той щасливий.

Чия відвага, того й перемога.

Що край — то звичай, що сторона — то новина.

Як будеш рідної землі триматися,
то будеш від неї сили набиратися.

Із книги

Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Леся Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. — 224 с.