Жартівливий вірш для кмітливих малят про зиму

Кажуть, що зима сама не ходить, а за собою веде череду гостей. Познайомся з ними.

Зимові гості
Як ішла до нас зима
на гостину не сама,
то за руку привела
завірюху до села.
А за нею віхола
на санчатах їхала,
сніговиця тупала,
по крижині гупала.
Холод із морозами
підкрадались лозами.
Сніг із кучугурами
добирались фурами.
Чапали метелиця,
ожеледь, хурделиця,
Ще й вітри колючії,
та сніги рипучії.
Чи усіх впізнали ми?
Запитаємо в зими.
© Леся Вознюк

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: