Вірш-прощання з осінню

Збігає листопад. Прощається з нами чарівна осінь. Попереду зима. Але нам так не хочеться розлучатися з листопадом. Чимало дорогих і близьких для мене людей народилися в листопаді. Нехай цей вірш буде для них подарунком.

Калиновий спалах
Уже зів’яли всі осінні квіти,
дерева здійняли до неба віти.
Загуслі хмари, снігом обважнілі,
очікують на білі заметілі.
В пожухлих барвах осені — тривога,
бринить зими німа пересторога.
Та раптом до похмурої картини
багрянцем увірвався кущ калини.
Майстерно кольоровий штрих поставив,
палітру сіру пурпуром розбавив.
Зима оторопіло зупинилась,
і ще на тиждень в гості запізнилась.
© Леся Вознюк

4 відповіді до “Вірш-прощання з осінню”

  1. Так, цього року зима запізнюється. Мені подобається 🙂

    Подобається

  2. І мені подобається, що зима запізнюється. Тому й такий віршик написався. 🙂

    Подобається

  3. Я від себе особисто і від людей, які народилися в листопаді, дякую за такий чудовий вірш!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

    Подобається

  4. Сподіваюся, що в кожної людини є такий «калиновий кущ», який скрашує її життя і наповнює веселими барвами навіть сумні дні.

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: