Не автобус і не віз,
маю четверо коліс,
вік з дорогою дружу,
все по ній кудись біжу.
(Автомобіль)
Тітка на даху стоїть,
розвісивши вуха.
Від супутників сигнали
і день і ніч слуха. (Антена)
По лижні ковзнули ніжки,
ми подумали — стоніжка,
та помітили, що ріжки
має дивна ця стоніжка,
що вхопилися за дріт,
і мерщій помчали в світ.
(Електричка)

© Леся Вознюк