Цей вірш я присвячую дівчинці Ані. Її голос такий ніжний, прозорий і чудовий, як звучання скрипки.
Маленька скрипочка
Натхненно майстер працював
над скрипкою малою.
Він справі серце віддавав,
робив усе з душею.
У тої скрипочки була
весела, щира вдача:
в ній майстрова душа жила
і ніжна, і гаряча.
Якщо почуєш ти колись,
як скрипочка заграє,
на мить послухати спинись,
бо це душа співає.
над скрипкою малою.
Він справі серце віддавав,
робив усе з душею.
У тої скрипочки була
весела, щира вдача:
в ній майстрова душа жила
і ніжна, і гаряча.
Якщо почуєш ти колись,
як скрипочка заграє,
на мить послухати спинись,
бо це душа співає.
Леся Вознюк. Авторський блог 
Напишіть відгук