14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, святкують День українського козацтва.
Чимало безіменних могил вкривають нашу землю. Багато досі невідомих захисників Вітчизни спочивають у них. Усім, хто загинув на війні й залишився безіменним, я присвячую вірш «Молитва ангела».
Молитва ангела
Багряні сльози горобини
стікали тихо по щоці.
Край невідомої могили
стояв зі свічкою в руці,
схиливши голову в поклоні,
молився літній чоловік, —
колишній ангел-охоронець
сюди приходить з року в рік.
Ятрить у пам’яті провина:
не захистив, не застеріг…
Любив його, як свого сина,
але від кулі не вберіг.
Йому і Господу відомо,
за що і як юнак помер, —
війна, забравши хлопцем з дому,
не повернула дотепер.
І знову сльози горобини
багряно капають на хрест.
Прощальні крики журавлині
молитві вторять із небес.
стікали тихо по щоці.
Край невідомої могили
стояв зі свічкою в руці,
схиливши голову в поклоні,
молився літній чоловік, —
колишній ангел-охоронець
сюди приходить з року в рік.
Ятрить у пам’яті провина:
не захистив, не застеріг…
Любив його, як свого сина,
але від кулі не вберіг.
Йому і Господу відомо,
за що і як юнак помер, —
війна, забравши хлопцем з дому,
не повернула дотепер.
І знову сльози горобини
багряно капають на хрест.
Прощальні крики журавлині
молитві вторять із небес.
Леся Вознюк. Авторський блог 
Напишіть відгук