Прилетіло Сонечко
на листочок м’яти,
запитало Коника,
що любив стрибати:
— Чом зовешся коником,
хочу знати дуже.
Аніяк на коника
ти не схожий, друже.
Каже коник сонечку:
— Вражений, одначе.
Уявляв, що сонечко —
жовте і гаряче.
— Дуже перепрошую, —
ґречно джмелик мовив, —
втрутився непрохано
я у цю розмову.
Коником і сонечком
вас назвали діти,
що й малій комашечці
вміють порадіти.