Місто розсердилось
Петрик йшов, цукерки їв,
папірцями скрізь смітив.
Місто хмурилось, дивилось,
на Петруся розсердилось.
І сказало строго місто:
— Я піду туди, де чисто,
де цвітуть барвисті квіти,
де живуть охайні діти,
що про рідне місто дбають,
папірців не розкидають.
Заберу усе довкола:
дитсадок, крамниці, школу.
— Постривай, не йди, благаю,
папірці попіднімаю.
Стану прикладом малятам,
як про рідне місто дбати.
папірцями скрізь смітив.
Місто хмурилось, дивилось,
на Петруся розсердилось.
І сказало строго місто:
— Я піду туди, де чисто,
де цвітуть барвисті квіти,
де живуть охайні діти,
що про рідне місто дбають,
папірців не розкидають.
Заберу усе довкола:
дитсадок, крамниці, школу.
— Постривай, не йди, благаю,
папірці попіднімаю.
Стану прикладом малятам,
як про рідне місто дбати.
© Леся Вознюк
Леся Вознюк. Авторський блог 
Напишіть відгук