Невдовзі чимало діточок вперше підуть до школи. Вітаю усіх з наступаючим святом веселим віршиком.
Яка ж вона, та школа?
Наталочці в портфелик
влетів маленький джмелик.
Сидить у нім тихенько,
не дзумка й не гуде.
Бо з липової гілки
секрет відкрили бджілки,
що завтра спозаранку
Наталка в школу йде.
Наталочці в портфелик
влетів маленький джмелик.
Сидить у нім тихенько,
не дзумка й не гуде.
Бо з липової гілки
секрет відкрили бджілки,
що завтра спозаранку
Наталка в школу йде.
Яка ж вона, та школа? —
гадали всі довкола,
із заздрістю дивились
на учнів й учениць.
А чи така, як вулик,
для роботящих бджілок?
Чи, може, як мурашник,
у заростях суниць?
гадали всі довкола,
із заздрістю дивились
на учнів й учениць.
А чи така, як вулик,
для роботящих бджілок?
Чи, може, як мурашник,
у заростях суниць?
Гойдається портфелик,
дріма маленький джмелик, —
нелегкий і далекий
до школи випав путь.
Та ось уже і школа:
всі гомонять довкола,
снують, як ті мурашки,
і вуликом гудуть.
Що бджілкам розказати?
Як школу описати?
Хто раз її побачив, —
довіку не забуть.
Придумав хитрий джмелик:
нехай знайдуть портфелик
і все на власні очі
побачити підуть.
© Леся Вознюк
Леся Вознюк. Авторський блог 
Напишіть відгук