Вірш про добро, віру та надію

Не допусти, щоб серце спорожніло

Порожнє серце — прихисток для зла.
Живе без співчуття і без любові.
Бракує в ньому світла і тепла,
нема поваги, гідності людської.

Порожнє серце і глухе, й німе
до бід і до волань про допомогу.
У ньому зло безрадісно живе,
воно сліпе, воно не бачить Бога.

Не допусти, щоб серце спорожніло,
плекай у ньому віру і надію.
Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,
не загуби любові світлу мрію.

© Леся Вознюк

3 відповіді до “Вірш про добро, віру та надію”

  1. Дякую! Ви наповняєте наші серця добротою…

    Подобається

  2. Дякую! Я намагаюся також ділитися з усіма тим, що маю.

    Подобається

  3. Дуже милі, світлі, добрі,приємні та сонячні віршики!!! Хай Вам Бог допомагає!

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: