Вірш про літо та синьооку річку

А з такою закоханою синьоокою річкою ви знайомі? Якщо ні, то прошу познайомитися.

А у річки очі сині
А у річки очі сині.
Бігла річка по долині,
чепурилася, звивалась,
та у дощик закохалась.
Бо у нього очі сині.
Дощ помчав по конюшині,
наздогнати річку хоче,
щоб заглянути у очі.
Чи вони у неї сині
у зеленій цій долині,
чи омріяно-казкові —
конюшиново-бузкові.
Сміх лунає у долині,
бо у річки очі сині.
© Леся Вознюк

4 відповіді до “Вірш про літо та синьооку річку”

  1. Така легка, літня романтика….

    Подобається

    1. Це один із віршів нової книги «Парасольки для квасольки», що вийде з друку у цьому місяці.

      Подобається

  2. Вітаю Вас з новою збіркою!

    Подобається

    1. Дякую! Запрошу усіх на презентацію, коли вона відбуватиметься.

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: