Веселі вірші-коломийки про дитсадок

Веселі коломийки про дитсадок

Люблять манку малюки —
не потрібно й клею.
Дві косички і тарілку
пречудово склеїть.

Стась збирає різні марки,
Христя — листя восени,
а Тарасик-задирака
лиш синці та стусани.

Не дізнались малюки,
чи смачна малина,
лиш подерли у кущах
руки, ноги, спини.

А у нашім дитсадку
в хованки ми грались,
викликали МНС,
так всі заховались.

Ми про рідний дитсадок
коломийки склали,
і для вас їх залюбки
щойно проспівали.

© Леся Вознюк

7 відповідей до “Веселі вірші-коломийки про дитсадок”

  1. Супер! Я знов побувала в садку…

    Подобається

    1. Сподіваюся, що не довелося викликати МНС, щоб Вас там знайти? 🙂

      Подобається

    1. Вже починає в мене вимальовуватися образ дівчинки Насті. Вона також ходитиме в дитсадок, пізнаватиме світ. Взагалі, така веселенька має бути дівчинка. 🙂

      Подобається

  2. Пані Лесю, то – по справжньому є дуже красиво. А віршик, що – про манку та Іванку, перевершив усе. Пишіть, пишіть для діток. Ми так мало даємо добра діточкам. Зробіть це за нас. А Вам особисто до свята Миколоя, від мене:

    Тихо під покровом ночі,
    Коли сон затулить очі,
    Миколай летить по небу,
    І напевне, ще, до тебе.

    Реніфери тягнуть сани,
    Що літають небесами,
    Світло щастя він дарує,
    Тим, лиш хто того вартує.
    Повні клунки і дарунки,
    Розсипає для малечі,
    Біля ліжечка, та на печі.
    В рукавичку, у шкарпетку,
    І під ліжечко, й веретку.
    Тільки в шибку він погляне,
    І біда уся зав’яне.
    Мрії оживуть в хвилині,
    Радість він несе родині.

    О, казковий Миколай,
    Ти наш вогник не минай.
    Завітай же, на хвилину,
    До господи, на гостину.
    О, казковий Миколай,
    Ти наш вогник не минай.

    Творчих злетів. З повагою, ІгорКо.

    Подобається

    1. Дуже дякую за коментар. Особлива подяка за такий чудовий вірш. Читаючи його переконуюсь, що є кому писати для дітей і огортати їх теплом, добротаю та любов’ю. 🙂

      Подобається

  3. Це від перевтоми над тяжкими текстам, безформенними перекладами,
    виникає потреба щось зробити добре, чисте, відірватись від реалії.

    Немов гірський струмочок чистий,
    В’юнкий, грайливий, променистий,
    Принести хочу рими щирі,
    Й вам дарувати, наші милі.

    Діти пишуть про серйозне кохання, а дорослі для дітей -))))))).

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: