Вірш-пісня про символи України

Сорочка-оберіг
Вишивала мама синіми ниткам, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

© Леся Вознюк

Абетка. Букви В та Г

До букви В

В
У волошки-квіточки
Волошкові діточки,
В
есело всміхаються,
Ввічливо вітаються:
Вівці та корови,
Будьте всі здорові!


Г

На галявині у лісі
Гомоніли на горісі,
Потішались горобці —
Галасливі стрибунці:
Г
ралися, сміялися,
На гіллі гойдалися.

© Леся Вознюк

Загадки про квіти

Загадки про квіти

Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину. (Барвінок)

У матінки-квіточки
лиш блакитні діточки.
З жита виглядають,
літечко вітають. (Волошки)

Із перлин разочок,
зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний. (Конвалія)

Квітень жовту фарбу взяв,
моріжок розмалював,
і з-під пензлика розквітли,
наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

© Леся Вознюк