Вірш-пісня про символи України

Сорочка-оберіг
Вишивала мама синіми ниткам, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

© Леся Вознюк

Абетка. Букви М та Н

М
Морозець малює мальви
Для Мишка і Мирослави.
Помережені смерічки
Намалює для Марічки.
Море, шторм і моряка —
Для Миколки-малюка.
Н
Натомила Настя ніжки,
Назбирала грибів трішки.
На ниточку нанизала —
Настя неньці помагала.
На Різдво наварить мама
Нам вареників з грибами.

© Леся Вознюк