Вірш про маму, її любов, ніжність і турботу

Коли дитя в руках тримає мати
До серця мати пригорта дитятко,
таке беззахисне маленьке пташенятко.
Своїм теплом ріднесеньке зігріла
та до колиски небо прихилила.
Щоб місяць срібний колихав дитинку
і натрусив їй зірочок торбинку,
додав до купелі це сяйво мерехтливе,
щоб доля усміхалася щаслива.
Її дитинка — крихітка, кровинка,
промінчик сонячний, це квітонька-билинка…

Коли дитя в руках тримає мати,
то ангел-охоронець може спати.

© Леся Вознюк

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *