Загадки про плазунів та мешканців водойм

«Ква-ква-ква» — вона виводить,
позира булькатим очком.
Як журавлика угледить —
прикидається листочком. (Жабка)
В’ється стрічка невеличка
де пісочок, де травичка.
Ви її не зачіпайте,
стороною оминайте. (Змія)
Стась закинув вудку в річку,
піймав рибку невеличку.
Та пустив її з руки,
бо кусались плавники. (Йорж)

Вудки лиш позакидали,
щось одразу упіймали.
Рибонька нівроку,
ну а зветься … (окунь).
Він не ходить, а задкує,
рибка з нього, знай, кепкує.
Має клешні той дивак,
здогадалися? Це … (рак).
Має хвіст, та не літає,
має рот — не розмовляє.
Можеш вудкою спіймати
і загадку відгадати. (Риба)
Не дрімають карасі,
знають добре геть усі:
стерегтись потрібно злюки,
хижої, страшної … (щуки).

© Леся Вознюк

Веселий вірш про дитячі страхи

У страху великі очі
Хтось знадвору серед ночі
у кімнату заглядав.
— У страху великі очі, —
раптом Петрик пригадав.
Мабуть, це і є той страх
за вікном так близько,
бо наводять справжній жах
сяючі очиська.
Хоч боявся та тремтів
Петрик бідолаха,
роздивитися хотів
він отого страха.
Приглядівшись, зрозумів
зляканий хлопчина, —
у дворі ліхтар світив
лампами-очима.

© Леся Вознюк

Загадки про весну

Де пройшла краса-дівиця —
там травиця зелениться,
пишно квіти зацвітають,
і пташки пісень співають. (Весна)
Навесні прокинеться,
з сонечком обніметься.
Та зелені шати
нумо приміряти. (Дерево)
На зеленії листочки
одягли біли віночки.
Усміхаючись весні,
зацвітають … (яблуні).
Лист зелений не пропав,
а під снігом задрімав,
щоб у синю сукенчину
одягнуть весняну днину. (Барвінок)
Із перлин разочок,
зелений листочок.
Аромат духмяний
тішить ліс весняний. (Конвалія)

© Леся Вознюк

Веселий вірш про спорт і фізкультуру

Спорт! Спорт! Спорт!
Стадіон, басейни, корти —
атрибути знані спорту,
боротьби, змагань, наснаги,
сили, спритності, відваги.

Протиборство, перемоги —
спортом пройдені дороги.
Успіх, результат, медалі,
сльози, гімн на п’єдесталі.

Праця, піт і тренування.
Підсумовує старання
новий світовий рекорд.
То ж приймай вітання, СПОРТ!

© Леся Вознюк

Прикольний вірш про плітки, пророцтва і прогнози

Чи ви чули?
— Чули ви, що у село
прилітало НЛО?
Покрутилось, повертілось,
зникло, як і не було.

— А ви чули, що за тином
снігову знайшли людину?
Правда, поки зогляділись,
то кудись вона поділась.

— Чули ви, казав Панас, —
за астролога у нас, —
що на днях якась комета
продірявить всі планети.

— Знаючі казали люди,
що потоп у січні буде,
в квітні — вибухне вулкан,
в травні — зникне океан.

Ну а я хотів додати:
— Якщо глузд здоровий мати,
над пророцтвами й плітками
посміємось разом з вами.

© Леся Вознюк

Веселий вірш про прихід весни

Ой, іде до нас весна
Ой, іде до нас весна
синьоока і красна
із-за гаю пішки.
Повернулися птахи,
посідали на дахи
ще й звісили ніжки.

Ой, іде до нас весна
співом птахів голосна
з сонечком під руку.
На поля спішать граки,
до гаїв летять шпаки,
журавлі — на луки.

Ой, іде до нас весна
на барвіночок рясна
і зелені шати.
Нумо, квітоньки малі,
виростайте з-під землі,
вже доволі спати.

Ой, іде весна, іде,
череду малят веде
на луги барвисті.
Щоб весняночки-пісні
скрізь лунали голосні —
у селі та в місті.

© Леся Вознюк

Вірш про маму, її любов, ніжність і турботу

Коли дитя в руках тримає мати
До серця мати пригорта дитятко,
таке беззахисне маленьке пташенятко.
Своїм теплом ріднесеньке зігріла
та до колиски небо прихилила.
Щоб місяць срібний колихав дитинку
і натрусив їй зірочок торбинку,
додав до купелі це сяйво мерехтливе,
щоб доля усміхалася щаслива.
Її дитинка — крихітка, кровинка,
промінчик сонячний, це квітонька-билинка…

Коли дитя в руках тримає мати,
то ангел-охоронець може спати.

© Леся Вознюк

Загадки про весняні місяці

Березень, квітень, травень  — весняні місяці.

Як його бурульки бачать,
неодмінно гірко плачуть,
бо не сам у гості ходить,
а весну до нас приводить. (Березень)
Він барвінок біля хати
зодяга в блакитні шати,
а кульбабки поруч грушки —
в нові жовті капелюшки. (Квітень)
Для травиці у косички
заплете на згадку стрічки,
бо як розпрощається,
літо починається. (Травень)

© Леся Вознюк

Прикольний віршик про технічні досягнення

Лиска і хімчистка
— Чули всі, — питає лиска, —
що у лісі є хімчистка?
Не потрібно шубку прати,
у хімчистку можна здати.
Білка сумно із дупла:
— Я на днях, було, здала,
не виходжу більше з хати,
бо не маю що убрати, —
стала шубка завбільшки,
як мої два кулаки.
Постривай! Та це ж ідея!
Скористатись варто нею!
Не вагайся більше, лиско,
хутро віднеси в хімчистку,
буду мати я обнову —
шубку лисячу чудову.

© Леся Вознюк

Прикольний вірш про домашніх улюбленців

Чи відомо вам, що собика друг людині? А що з цього приводу думають собаки?

Коротке інтерв’ю
Що собака друг людині,
зрозуміло і дитині.
На знання закону цього
інтерв’ю берем в бульдога:
— Вам це твердження знайоме?
Вчили в школі? Чули вдома?
— Гадки жодної не маю.
Про закон не чув, не знаю.
Як навчала вдома мама, —
я ганявся за котами,
а у студіях собачих,
дисципліни вчу кусачі.
Більше запитань не маєм,
ноги в руки — утікаєм.

© Леся Вознюк