Загадки про мою сім’ю та родину

Хитрі очі, дві косички.
У веснянках ніс та щічки.
Непосида невеличка
називається … (сестричка.)

Сильний, добрий, справедливий,
біля нього ми щасливі.
Знає, вміє він багато.
Гордимось, бо це наш … (тато.)

Ніжна, лагідна, рідненька,
як голубонька сивенька.
Нам би небо прихилила.
Це … наша мила. (бабуся)

Він чимало літ прожив,
на повагу заслужив.
Для матусі він — татусь,
а для мене він — … (дідусь.)

Пестить, ніжить, і голубить
розуміє, дуже любить.
Я до неї пригорнуся,
бо вона моя …  (матуся).

© Леся Вознюк

Вірш про добро, віру та надію

Не допусти, щоб серце спорожніло

Порожнє серце — прихисток для зла.
Живе без співчуття і без любові.
Бракує в ньому світла і тепла,
нема поваги, гідності людської.

Порожнє серце і глухе, й німе
до бід і до волань про допомогу.
У ньому зло безрадісно живе,
воно сліпе, воно не бачить Бога.

Не допусти, щоб серце спорожніло,
плекай у ньому віру і надію.
Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,
не загуби любові світлу мрію.

© Леся Вознюк

Вірш про дім

Є у кожного домівка
Є у кожного домівка:
у хліві живе корівка,
у конюшні — кінь, лошатко,
у гніздечку — пташенятко.
Вулик — схованка для бджілки,
а дупло — хатинка білки.
У норі живе лисичка,
равлик — в мушлі невеличкій.
У барлогу спить ведмедик,
у кімнаті — хлопчик Петрик.
Цуценяті ніде спати.
Нумо будку будувати!
© Леся Вознюк

Вірш про рідний дім

Ти пам’ятаєш свій рідний дім? Чи є у твоїх спогадах куточок рідної землі, де стоїть батьківська хата? Можливо, цей вірш поверне тебе у дитинство.

Запах дому
Я знаю запах рідної домівки.
Так пахне свіжий хліб і пиріжки,
букет із чебрецю та материнки,
лляний обрус і білі рушники.
Цей світлий образ рідної оселі,
турботливих батьків блаженні дні,
де я малий, щасливий та веселий,
такий близький і дорогий мені.
Я відчуваю спокій в рідній хаті:
зігріє, від негоди захистить,
як Мати Божа береже дитятко,
на тій іконі, що в кутку висить.

Вірш про слухняних і мудрих дітей

Чи завжди ти прислухаєшся до порад старших? Прочитай вірш і замислись над цим.

Мудрі поради

Прислухайся, дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.

Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.

Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.

Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
— Прислухайтесь до нього!

© Леся Вознюк

Прикольний віршик про дівчинку Настю

А чи знайомі ви з такою чемною дівчинкою і неслухняною кашею?

Неслухняна каша
Наша Настя — гречкоїд:
любить гречку на обід.
Зазвичай Настуня ґречна,
на заваді — хитра гречка.
Каже Настя: «Неслухняна
каша з масельцем гречана.
Замість втрапити до рота,
каші бавитись охота:
шусть — на вуха, скік — на щоки,
додає мені мороки».
Дружно гречку всі ловили,
і гуртом Настуню мили.
Щоб не було суперечки,
не давали більше гречки.
З’ясувалось, неслухняні
і вареники гречані…

Вірш про доброту

Учися бути чемним, слухняним, вихованим, ґречним.

Я дитинонька маленька
Я дитинонька маленька,
слухаюсь татуся й неньку.
В дідуся та у бабусі
бути чемною учуся.
Бо слухняним діткам всюди
щиро раді добрі люди.
Друзі, незнайомці, рідні —
всі люб’язні та привітні.
Ґречна, лагідна дитина —
гордість кожної родини.
Між людьми завжди в пошані
ті, хто чемні та слухняні.

Вірш про маму, татка і сімейку

Про матусю я писала, про татуся також не забула. А тепер про дружну сімейку.

Сімейка

На лужку бичок пасеться,
а при нім — телятко.
І чомусь бичка телятко
називало «татко».

Поруч них — руда корівка
у біленьку цятку.
І чомусь її «матуся»
кликало телятко.

Я гадав, що у бичка
дитинча — бичатко,
а корівчине маля
зветься коров’ятко.
— Ти на вигадки мастак, —
усміхнувся татко.
Бик й корова — це сім’я,
а дитя — телятко.

© Леся Вознюк

Вірш про доброту

Бути добрим — це велика чеснота. Напередодні великого свята Трійці не завадить поміркувати про людські цінності: любов, доброту, милосердя, терпіння.

Твори добро

Ти усміхнися небу,
усім, хто біля тебе:
і братику й сестричці,
і сонечку й травичці.
Люби усіх довкола,
удома та у школі,
і ця любов із Неба
повернеться до тебе.

Прощай дрібні образи
і помирись одразу.
Хто вміє всім прощати,
сильнішим здатен стати.
Твори добро, дитино,
і у твоїй родині
воно знайде домівку
віднині і довіку.

© Леся Вознюк

Вірш-привітання до Дня Батька

Усі знають, коли святкують День Матері. Але не всім відомо, що третя неділя червня — День Батька в Україні. Щоб відновити гендерну рівність, я усім татусям присвячую цей вірш до Дня Батька в Україні.

Диво-татусь

Як весняне сонечко,
усміхалась донечка.
В оченятах сяяли
щастя промінці.
Тішилася донечка,
що її долонечка,
крихітна долонечка
в татовій руці.

Щебетала донечка
про жучка та сонечко.
З татком не боялася
навіть павука.
Бо у світі цілому
малюку несмілому
так спокійно й затишно
в тата на руках.

І радів за донечку
місяць у віконечку,
на краєчок ліжечка
стиха він присів.
Побажав маляточкам —
хлопчикам й дівчаточкам —
мати добрих, лагідних
диво-татусів.

© Леся Вознюк