Смакота
Від тістечок Михайлик просто мліє:
— Такі хрумке-е-е-нькі, з кре-е-е-мом…, що й казати.
Він їсти без обмежень їх воліє
і навіть пальці згоден облизати.
Михайлик плямкає, прицмокує, муркоче:
— Ням-ням і смакота! — луна з кімнати,
закочує від насолоди очі:
— Такі смачні, що вам не передати!
— Хіба ж це смакота? — сказала кішка, —
так не жартуй і не сміши мене,
гадала, що хрумтить у тебе мишка,
а ти їси щось зовсім несмачне.
Сподобався твір? Порадуй себе та дітей - придбай книгу автора
Post Footer automatically generated by Add Post Footer Plugin for wordpress.
Обговорення